Використання інтерактивних форм і методів навчання з метою формування в учнів критичного мислення, вироблення інтересу до знань.

Використання інтерактивних форм і методів навчання з метою формування в учнів критичного мислення, вироблення інтересу до знань.

  Згідно нового державного стандарту перед сучасною школою постає завдання – виховати людину незалежну, вільну, здатну самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку будь-де і перед будь-ким. Тільки людина, яка активно критично мислить, може об’єктивно оцінити події, зробити правильні висновки, досягти у спіху у різноманітних сферах діяльності.

Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку потрібно розв’язати, самостійно знайти. Обробити і проаналізувати інформацію;  логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно; обирати єдино правильне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Критичне мислення формується і розвивається під час опрацювання інформації, розв’язуванні задач, розв’язанні проблеми, оцінювання ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому уроки математики створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення.

На кожному уроці математики важливим є опанування математичним матеріалом, що неможливо без компетентнісного, діяльнісного та особистісноорієнтованого підходів, без спеціальних прийомів, без поєднання програмового матеріалу з продуктивними технологіями.

Розв’язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних форм і методів навчання на уроках математики.

Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активізації учнів. Це  взаємонавчання, робота в групах, в парах, нетрадиційні уроки, математичні кросворди, метод «Прес», «Мікрофон» і інше, де учень і вчитель є рівноправними суб’єктами.

Інтерактивні вправи на уроках математики зорієнтовані на :

•         розвиток незалежності критичного мислення школярів, певної самостійності думок, спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо;

•         спонукають учнів до вироблення критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно ставитись до  них, сприяють розвитку таких умінь, як бачити позитивне і негативне у діях товаришів і своїх власних діях, порівнювати себе з іншими, реально оцінювати;

•         сприяють розвитку пошукової спрямованості мислення, прагнення знайти кращі варіанти вирішення навчальних завдань;

•         інтерактивні вправи спрямовані на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками, на підвищення інтересу школярів до вивчення предмета.

Урок критичного мислення має певну структуру і складається з п’яти основних етапів:

•         розминка;

•         актуалізація;

•         обґрунтування навчання;

•         усвідомлення змісту;

•         рефлексія.

Перший етап – розминка.

Замінює організаційні моменти класичного уроку. Головна функція – створення психологічного клімату на уроці.

Актуальність етапу. Теплий психологічний клімат сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, психологічному розвантаженню учня.

Другий етап – актуалізація.

Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учня викласти те, що він знає. На цьому етапі відтворюються знання, вміння, потрібні для наступних етапів уроку, встановлюється рівень досягнень з теми.

Актуальність. Оскільки знання, пов’язані з досвідом учня, запам’ятовуються краще та швидше, то створюються умови для самостійного добування знань і, таким чином, підвищується роль учня на уроці.

Третій етап – обґрунтування навчання.

Передбачає постановку мети, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми і предмета в цілому.

Актуальність. Матеріал засвоюється краще, коли учні розуміють його конкретну практичну значущість, чітко знають, що вимагається від них на уроці.

Четвертий етап – усвідомлення змісту.

На цьому етапі учень знайомиться з новою інформацією, аналізує, визначає особисте її розуміння.

Актуальність. Розвиток вміння працювати з інформацією, критично мислити, виділяти головне, суттєве, формувати компетентності учня з предмета.

П’ятий етап – рефлексія.

Учень стає власником ідеї, інформації, знань, отримує можливість використання знань та обміну думок з іншими учнями, дає оцінку та самооцінку діяльності.

Актуальність. Передбачає усвідомлення що було зроблено на уроці, демонстрацію знань та того, як їх можна застосувати.

Таким чином, однією з найрезультативніших технологій формування компетентностей учня вважається технологія «Розвиток критичного мислення». Технологія «Розвиток критичного мислення» універсальна, надпредметна, міждисциплінарна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком. Уміння висловлювати власні думки усно та письмово, чітко та коректно стосовно оточуючих; уміння формувати особисту точку зору, власну думку на підставі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв'язувати проблеми; здатність самостійно займатися власною освітою; вміння співпрацювати та працювати в групі.