Розробки уроків з економіки

Тема:         Міжнародні економічні зв’язки.

Мета: Вивчити види міжнародних економічних зв’язків з’ясувати ступінь участі різних регіонів світу в процесі міжнародної інтеграції, повторити поняття „міжнародний поділ праці”, „міжнародні інтеграція”, закони абсолютної і порівняльної переваг; розвивати вміння аналізувати діаграми, показати важливість участі України у світових інтеграційних процесах.

 Вступ.

 Звертаючись до учнів, учитель зауважує:

 „Розглядаючи питання формування світового господарства, ми виявили, що основою його є міжнародний поділ праці та міжнародні а інтеграція. Пригадайте в чому суть цих глобальних процесів”.

 Міжнародний поділ праці – спеціалізація країн на певний випуск продукції з подальшим обміном ними на світових ринках.

 Міжнародна інтеграція – процес економічної взаємодії країн, що призводить до формування економічних зв’язків, зближення національних економік.

 Таким чином міжнародний поділ праці та міжнародна інтеграція  призводять до формування економічних зв’язків. Забезпечує цю взаємодію транспортна система. Отже, тема уроку „Міжнародні економічні зв’язки”.

 Робота над новим матеріалом.

 Що розуміють під міжнародними економічними зв’язками?

 Міжнародні економічні зв’язки – це система взаємодії між національними економіками на сонові міжнародного поділу праці, яка забезпечує кругообіг товарів, ресурсів, послуг, капіталу.

 У сучасному світі процес кожної країни невіддільний від її участі в світовому обміні матеріальними, духовними цінностями. Сьогодні жодна, навіть найрозвинутіша країна не може однаково ефективно виробляти весь асортимент сучасної продукції. Це є причиною розвитку форм міжнародних зв’язків, зовнішня торгівля, ринок послуг, світовий ринок капіталів, міграція робочої сили, створення ВЕЗ.

 Вчитель продовжує роботу, опрацьовуючи блок-схему „міжнародні економічні зв’язки”.

Зовнішня торгівля

 Що є причиною виникнення процесу світової торгівлі?

 (Закони абсолютної та порівняльної переваг)

 Що називають експортом (імпортом)?

 Зовнішня торгівля характеризується трьома основними показниками: 1) оборотом, 2) товарною структурою, 3) географічним поділом.

 Вчитель: Назвіть регіони світу, що мають найбільші обсяги експорту та імпорту.

 Учень:  Зх. Європа, Сх.. Азія, Англо-Америка.

 Вчитель: Назвіть лідерів зовнішньої торгівлі. Який регіон виділяється особливо? Які регіони можна назвати „аутсайдерами” зовнішньої торгівлі?

Світовий ринок капіталів

 Вчитель: Аналіз блок-схеми: назвіть основні складові ринку капіталів. Які вигоди від участі на ринку капіталів може мати країна?

 Учень:  Забезпечити себе інвестиціями для подальшого розвитку.

Міграція робочої сили.

 Назвіть регіони, що постачають дешеву робочу силу на світовий ринок праці. У яких галузях використовують іноземних робітників? Чому це вигідно?

Створення ВЕЗ.

 Сучасне світове господарство неможливе без формування зовнішньоекономічних зв’язків. Однією з характерних рис цього процесу сьогодні є створення вільних економічних зон у різних частинах планети. ВЕЗ є явищем суто географічного положення окремих частин країн і при цьому орієнтуються на світовий ринок, активно залучають іноземні інвестиції і отримують пільги, передусім податкові та митні. Країна-організатор ВЕЗ має можливість стати активним учасником міжнародних зв’язків. Не випадково такий спосіб організації зовнішніх зв’язків намагається здійснювати на своїй території України ВЕЗ „Порто-франко” в Одесі.

 Робота над картосхемою.

 Спеціальні економічні зони і „відкриті” карти Китаю.

Однією з перших країн, яка стала активною і здійснює організацію ВЕЗ на своїй території, є Китай, з якого привозять обувь оптом і не тільки її.ф

 Узагальнення знань.

 Вчитель: Які переваги може дати країні участь в міжнародному співробітництві?

 Учень: Забезпечити необхідними товарами, залучити інвестиції, працевлаштувати робітників, отримати прибутки.

 Отже, процес міжнародного співробітництва є вигідним і не випадково для його підтримки різні країни об’єднуються в міжнародні організації. А це є проявом процесів інтеграції на рівні світового господарства.

 Приклади таких об’єднань: Всесвітня торговельна організація, що прийшла на зміну ГАТТ (об’єднує 105 держав), Європейський Союз (15 держав).

 Чорний ящик

 Тренінг-вправа „опонент”

 Реквізит: карти із завданнями  – всього відповідно до кількості учнів у групі.

 Алгоритм гри:

 1.    Отримання завдань на партах. Два учні (опонент, промовець) одночасно підходять до столу вчителя і дістають картки з „чорного ящика”. На цьому етапі кожен з них переживає очікування невідомості і легке потрясіння від завдання. На кожній картці написані номер і теза. На кожній картці під таким же номером написана антитеза – з нею буде виступати „опонент”. Для підготовки виступів дається небагато часу – близько 5 хв.

 2.    Виступи опонентів. Учні, які одержали картки з однаковим номером одночасно виходять „на публіку” і представляють свої виступи відповідно до завдання у формі почергових монологів, або діалогів. Час для кожного 1-2 хв. Головне при цьому – виступати впевнено, аргументовано і не посваритися з опонентом.

 3.    Виступи критиків, які мають проаналізувати позитивні і негативні сторони роботи.

 Підсумки вчителя, який ще раз пояснює, що було зроблено, що вдалося. На цьому етапі доцільно також запропонувати учням висловити свої враження.

 Приклади записів на картках.

 1.    Вільні економічні зони – гарант економічного процвітання регіону. – вільна економічна зона – засіб відмивання грошей.

 2.    Міжнародна торгівля – засіб економічного розвитку країн.

 –    Міжнародна торгівля – злочин перед національною економікою.

 Тести.

 1.    Спеціалізація країн на випуск певних видів продукції з подальшим обміном ними на  світових ринках називається:

 а) міжнародною інтеграцією;

 б) міжнародним поділом праці;

 в) монополізацією;

 г) демпінгом.

 2.    Системи взаємодії між національними економіками на основі міжнародного поділу праці, яка забезпечує кругообіг товарів, ресурсів, капіталу називається:

 а) міжнародними економічними зв’язками;

 б) вільними економічними зонами;

 в) абсолютною перевагою;

 г) відносною перевагою.

 3.    Який з регіонів має найбільший обсяг експорту та імпорту:

 а) Україна;

 б) Росія;

 в) Зх. Європа;

 г) Індія.

 4.    Інвестиція це:

 а) витрати на придбання машин і устаткування, обладнання для організації виробництва;

 б) витрати на придбання товарів споживчого призначення;

 в) доходи підприємства.

 г) немає вірної відповіді.

 5.    Причиною виникнення процесу світової торгівлі є:

 а) закони абсолютної переваги;

 б) закони порівняльної переваги;

 в) вірі відповіді а) та б);

 г) немає вірної відповіді.

 6.    Зовнішня торгівля характеризується:

 а) оборотом;

 б) товарною структурою;

 в) географічним поділом;

 г) всі відповіді вірні.

Висновок.

 На сьогоднішньому уроці ми з вами вивчили види міжнародних економічних зв’язків, з’ясували ступінь участі різних регіонів світу в процесах міжнародної інтеграції, розв’язали тести.

Тема:  Світове господарство: головні ознаки

Мета: сформувати систему знань про світове господарство, закономірності розвитку світового господар­ства і його структуру; з'ясувати місце України у світовому господарстві; розви­вати уміння аналізувати динаміку розвитку світового господарства, глобальне світосприйняття учнів; виховувати любов до Батьківщини, повагу до думки однокласників.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: політична карта світу, підручник, атласи, таблиця «Етапи розвитку світового господарства», цукерки з Росії, телефон Samsung,  чай з Щрі – Ланки, схема «Чинники формування господарства».

Основні поняття: світове господарство, спеціалізація господарства, глобалізація, інтеграція, інтернаціоналізація, ТНК.

Методи і прийоми: словесні (розповідь і пояснення вчителя), наочні (робота зі схемою «Чинники формування господарства»), практичні (робота з підручником, робота з картами атласу, «Опорний конспект», «Соціогеографічний практикум»), прийом «Загадка», «Проблемне питання», «Пригадай»,  «Аналіз схеми», «Роблю висновки».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Прийом «Загадка»

Вчитель: Перш ніж перейдемо до вивчення нової теми, відгадайте загадку: Вона триває мить, а згадка про неї може залишитися в серці надовго. Вона безцінна. Але кожен не настільки багатий, щоб не потребувати її, і не настільки бідний, щоб не потребувати її. Що це?

Актуалізація опорних знань і умінь учнів

•Що вивчає соціально-економічна географія світу? Які основні історико-географічні регіони виділяють у світі?

•Пригадайте з курсу IX класу: що таке господарство країни; які структури господарства ви знаєте; основні форми організації виробництва (спеціаліза­ція, кооперування, комбінування, концентрація).

III.    Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

З давніх часів навіть величезні імперії не могли повністю забезпечити се­бе всіма необхідними товарами та послугами, внаслідок чого виникала потре­ба завозити з інших країн товари, яких не вистачало, та можливість продавати в інші країни надлишок своїх товарів. Торгівля між країнами обумовила вста­новлення стійких різнобічних взаємозв'язків між ними та утворення світового господарства.

Світове господарство стосується кожного з нас безпосередньо. Скажіть, яким чином? Наприклад, ми ж вживаємо цукерки, але хто їх виробляє. Ось, подивіться, хто виробник цих цукерок? А телефону? Яким чином перелічені товари потрапили в Україну, коли виробництво зосереджено на досить значній відстані від нас?

Так, дійсно,  ми корис­туємося речами, виготовленими (вчитель показує країни на політичній карті світу)  в Туреччині, Польщі, Китаї, країнах Європи, п'ємо каву з Бразилії, чай з Індії. В Україні чимало вітчизняних товарів міс­тять складові, вироблені за її межами. Світове господарство пройшло тривалий шлях свого розвитку, продовжує змінюватися й у наші часи. Які особливості має сучасне світове господарство та які чинники на нього впливають, ви дізна­єтеся сьогодні на уроці.

IV. Оголошення теми і мети уроку.

Тема:  Світове господарство.

V.     Вивчення нового матеріалу(Світове господарство)

Прийом «Проблемне питання»

Що, на вашу думку, означає поняття «світове господарство»?

Пояснення вчителя: Світове господарство — історично складена сукупність національних гос­подарств усіх країн світу, пов'язаних між собою всесвітніми економічними зв'язками, в основі яких лежить міжнародний поділ праці.

Запишіть у зошити визначення цього поняття.

Прийом «Пригадай»

А що означає поняття «національне господарство»? «економічні зв’язки»?

(Національне господарство - це поєднанням підприємств і установ у межах території країни, що задовольняють матеріальні й духовні потреби населення; економічні зв’язки – здійснюють у формі міжнародної торгівлі, міжнародної спеціалізації та кооперування, вкладення капіталів, обміну робочою силою, науково-технічною інформацією, послугами.)

Розповідь вчителя: На формування господарства країни можуть  впливати певні чинники. Які? Назвіть, будь ласка (учні висувають припущення). Прийом «Аналіз схеми»

Схема «Чинники формування господарства»:

Ø природно-ресурсний потенціал;

Ø трудові ресурси;

Ø економіко-географічне положення;

Ø історія формування господарства.

Господарство держави

Галузі спеціалізації

Міжнародний поділ праці

 

Міжнародні економічні відносини

Світове господарство

Розповідь вчителя: Вважають, що світове господарство остаточно склалося в кінці XIX — на початку XX ст. і пройшло у своєму розвитку три етапи: аналіз таблиці «Основні етапи становлення світового господарства».

п.н.	Етап	Період	Стадія (переважна сфера розвитку)
1	Зародження	до середини. ХХст.	Аграрна (сільське господарство)
2	Становлення	II половина ХIXст. -  середина XX ст.	Індустріальна (обробна промисловість)
3	Розквіт	з кінця XX ст.	Постіндустріальна (сфера послуг)

Учні замальовують таблицю «Основні етапи розвитку світового господарства».

Прийом «Опорний конспект»

Світове господарство — складна система, в якій розрізняють такі структури: Які? Запишіть самостійно у вигляді схеми. Назвіть, що ви записали7

                                             Структура господарства

                          Галузева                                                Територіальна

Прийом «Пригадай»

-         Що означає поняття «галузева структура господарства»?

-         Що означає поняття «територіальна структура господарства»?

Розповідь вчителя: У сучасному світовому господарстві виділяють три головних економічних ядра. Які?

Робота з підручником: Знайдіть у тексті підручника головні економічні ядра світового господарства.

(Європейське (на чолі з Німеччиною), Амери­канське (з провідною роллю США), Азіатсько-Тихоокеанське (з керівною роллю Японії)).

Прийом «Роблю висновки» (учні роблять висновки про: що таке світове господарство; які чинники впливають на розвиток господарства країни; етапи становлення світового господарства).

(Міжнародний географічний поділ праці)

Прийом «Проблемне питання»

На вашу думку, господарство різних країн світу має однакову спеціалізацію? Обґрунтуйте.

Розповідь вчителя: Так, дійсно, господарство в різних країнах різне. Одна країна спеціалізується на випуску однієї продукції, інша – на іншій. Тому існує міжнародний поділ праці.

Міжнародний географічний поділ праці (МГПП) — вища форма суспільного поділу праці, що виражається в спеціалізації окремих країн у виробництві пев­них видів продукції, послуг і подальшому обміні ними.

Спеціалізація окремих країн у виробництві певних видів продукції і послуг передбачає їх виробництво у розмірах, які набагато перевищують власні потре­би країни-виробника. Так формуються галузі міжнародної спеціалізації, які орієнтовані на експорт продукції і в першу чергу визначають «обличчя» країни у міжнародному розподілі праці.

Які ви знаєте країни, які поставляють на світовий ринок свою продукцію, сировину? (Саудівська Аравія є постачальником на світо­вий ринок нафти, Канада — зернових, Замбія — міді, Японія — робототехніки, радіоелектроніки, автомобілів, капіталу).

Прийом «Проблемне питання»

 Які країни менше залежать від коливань цін на сві­товому ринку: ті, які постачають 1—2 види продукції, або ті, які постачають більше видів продукції? Відповідь обґрунтуйте. Наведіть приклади.

Розповідь вчителя: Головною рушійною силою розвитку світового господарства на рубежі ХХ-ХХІ ст. є глобалізація.

Робота з підручником: Знайдіть у тексті параграфа визначення поняття «глобалізація».

Розповідь вчителя: Глобалізація - об'єктивний процес формування єдиних принци­пів світового устрою. Глобалізація охоплює всі сфери життя сучасного суспіль­ства — економічну, політичну, соціальну. В економічній сфері глобалізація по­силила взаємозалежність країн і призвела до формування єдиного економічного простору. Важливими ознаками глобалізації є транснаціоналізація й інтег­рація.

Транснаціоналізація — це перенос господарської діяльності поза межі кра­їни. Прикладом транснаціоналізації є утворення транснаціональних корпора­цій (ТНК).

Робота з картами атласу: Ознайомтеся з матеріалами атласу про найбільші ТНК світу. По­ясніть, чому країнами базування ТНК є економічно розвинені держави.

Пояснення вчителя: Міжнародна економічна інтеграція — процес встановлення глибоких та стійких взаємозв'язків між групами країн та проведення ними злагодженої міждержавної економічної політики.

Основні форми міжнародної економічної інтеграції:

    зона преференційної торгівлі

     зона вільної торгівлі

     митний союз

     спільний ринок

     економічний союз.

Результатом міжнародної економічної інтеграції є формування міжна­родних економічних угруповань (Європейський Союз, Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), Ліга арабських держав (ЛАГ), Африканський Союз, Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та ін.).

Прийом «Проблемне питання»:

На виробництві якої продукції спеціалізується Україна в МГПП?

Прийом»Роблю висновки».

V. Закріплення нових знань і умінь учнів

Соціогеографічний практикум (робота в парах).

 Незважаючи на об'єк­тивність глобалізації, у світі існує багато противників цього процесу. Спро­буйте подивитися на глобалізацію сучасного світу очима прихильників та противників. Визначте позитивні та негативні наслідки глобалізації для країн світу.

VI.Підсумок уроку

 (Учні разом з вчителем виставляють оцінки за роботу на уроці).

VII. Домашнє завдання

1-6           Опрацювати §.

7-9           На контурній карті світу позначте найбільші країни-експортери природної сировини на світовий ринок (кам’яне вугілля (Росія), природний газ(Росія, Іран, Ірак), нафта (Саудівська Аравія, Кувейт, Росія, Великобританія), залізна руда (Бразилія, Росія, Канада, Україна), боксити (Австралія), сірка (Великобританія).

10-12  Підготувати повідомлення на основі даних преси, телебачення та Інтернету за темами: «Інтеграція України в світову економіку»; «ТНК і Україна»; «Найбільш потужні інтеграційні об'єднання у світі».

Інструменти грошового регулювання

Мета уроку: вивити теоретичні засади грошової політики уряду, її цілі й об'єкти; з'ясувати інструменти грошово-кредитної політики держави; поглибити й систематизувати знання учнів про теоретичні засади монетаристського підходу до регулювання грошового ринку; проаналізувати головні види грошово-кредитної політики держави; розвивати економічне мислення, пам'ять, увагу.

Основні поняття: грошові відносини, грошово-кредитна політика, грошова маса, кейнсіанська теорія, монетаристська теорія, кількість грошей, ціна грошей, грошові агрегати, грошовий обіг, інструменти грошової політики.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

 II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

►► Бесіда з учнями

1. Які ви знаєте види сучасних грошей?

2. Що називається кредитом та нормою банківського відсотка?

3. Які ціни формуються на гроші?

4. Які функції виконують гроші?

5. Чим визначається кількість грошей в економічній системі? Чи може вона бути будь-якою?

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Одним із найважливіших напрямів макроекономічної стабілізації держави є регулювання грошових відносин. Гроші та грошові відносини покладено в основу всіх кредитних та фінансових процесів в економіці будь-якої країни.

Сукупність заходів держави у сфері грошового обігу та кредитних відносин, що вживаються з метою впливу на кількість грошей, які перебувають в обігу, створює основу монетарної, або грошово-кредитної, політики.

Грошова політика держави традиційно розглядається як найважливіший засіб державного регулювання економіки шляхом здійснення управління грошовою масою через вплив на такі параметри економіки, як сукупний попит, рівень цін, курс національної валюти тощо. Саме грошова сфера наразі стає вирішальним важелем, за допомогою якого держава втручається в ринкову економіку з метою забезпечення її рівноваги та зростання.

V. Вивчення нового матеріалу

В Україні засади грошово-кредитної політики, згідно із Законом «Про Національний банк України», мають ґрунтуватись на головних критеріях та макроекономічних показниках на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу ВВП, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного й торговельного балансів.

Правову основу грошово-кредитного регулювання в Україні становлять Конституція України, Закони «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України» та інші нормативно-правові акти.

Суб’єктом грошово-кредитної політики є держава в особі центрального банку й відповідних урядових структур: міністерства фінансів, скарбниці, органів нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, установ зі страхування депозитів та ін.

Грошово-кредитна політика — це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу. Здійснення державою продуманої грошово-кредитної політики передбачає розмежування її стратегічних і тактичних цілей. Стратегічна мета грошово-кредитної політики має бути підпорядкована загальним стратегічним цілям соціально-економічної політики держави: стабілізації сукупного обсягу виробництва, зайнятості та рівня цін. Визначаючи тактичні й оперативні завдання грошово-кредитної політики, слід враховувати необхідність її диференціації залежно від конкретної макроекономічної ситуації.

Грошово-кредитні (монетарні) важелі є одними з головних інструментів економічної політики держави.

Теорії, що визначають зміст грошової політики держави

Кейнсіанська — обґрунтовує політику регулювання за допомогою відсоткової ставки, що впливає на інвестиції та сприяє подоланню спаду виробництва.

Монетарна — обґрунтовує необхідність регулювання державою кількості грошей і за допомогою цього регулювання — можливість впливу на сукупний попит і обсяг національного продукту. Тактичною метою монетарної політики є забезпечення внутрішньої стабільності грошей, тобто оптимальної рівноваги між попитом і пропозицією грошей.

Державна економічна політика, зорієнтована переважно на використання грошово-кредитних засобів, називається монетаристською. Монетаристська політика є найрезультативнішою за умов розвинутої ринкової економіки, інституціональної та юридичної інфраструктури, домінування в суспільстві підприємницької психології, високого ступеня залежності економічних суб’єктів від кредитів та низьких або передбачуваних параметрів інфляції. Коли в державній економічній політиці переважають методи адміністративного регулювання, ефективність грошово-кредитної політики є незначною. У цьому разі себе виправдовує метод поетапного впровадження ринкових регуляторів грошово-кредитної системи.

Вибір напрямів грошово-кредитної політики, її цілей і механізмів має враховувати й зовнішньоекономічні фактори функціонування економіки, ступінь інтегрованості країни у світовий економічний простір. Останнє передбачає необхідність узгодженості грошово-кредитної та валютної політики.

Планування головних параметрів грошово-кредитної політики передбачає необхідність урахування ефекту запізнення, тобто наявності розриву в часі між застосуванням регулювальних заходів і відповідною реакцією на ці дії як грошово-кредитної сфери, так і економічної системи загалом. Дослідження в цій галузі доводять, що зміна динаміки грошової маси позначаться на динаміці цін та реальному обсязі ВВП із запізненням у 3-12 місяців. Це означає, що стабілізаційні заходи мають ґрунтуватись на точних економічних прогнозах і бути не просто своєчасними, але й випереджальними.

Сутність державного регулювання економіки за допомогою грошово-кредитних інструментів полягає у впливі на грошову пропозицію та ціну кредиту.

Кількість та ціна грошей — головні показники грошового ринку. Ціною грошей є відсоткова ставка (плата позичальнику банку за тимчасове використання грошей). Тісний взаємозв’язок грошового ринку та всіх інших ринків показує необхідність та важливість проведення державою грошово-кредитної політики.

Формою організації грошового обігу, що встановлюється зазвичай державним законодавством певної країни, є грошова система. Вона містить:

♦ товар, що відіграє роль загального еквівалента;

♦ грошову одиницю — масштаб цін;

♦ засоби обігу та засоби платежу (металеві, паперові, електронні, кредитні гроші);

♦ порядок карбування монет і випуску в обіг паперових грошей;

♦ форми й умови безготівкового платіжного обороту та обігу кредитних грошей;

♦ порядок обміну національної валюти на іноземні та фіксований державою валютний курс.

В економіці грошова маса є важливим чинником, що впливає на рівень цін, обсяг виробництва і стан платіжного балансу.

Грошовою масою (запасами) називають сукупний обсяг купівельних та платіжних коштів, що обслуговують господарський обіг і належать приватним особам, підприємствам і державі. У грошовій масі розрізняють активні гроші, що застосовуються в готівковому та безготівковому обігу, і пасивні (накопичення, резерви, залишки на рахунках), які лише потенційно можуть бути використані в угодах.

Контроль над масою грошей є одним із напрямів діяльності держави.

Обсяг грошової маси формується з урахуванням попиту на гроші та їх пропозиції. Провідна роль у цьому регулюванні належить центральному (національному) банку країни. Грошові агрегати — це види грошей та грошових засобів, що відрізняються один від одного своєю ліквідністю, тобто можливістю швидкого перетворення на готівку, показники структури грошової маси.

Грошові агрегати — це зобов’язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектора загального державного управління та інших депозитних корпорацій. Складовими грошових агрегатів є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям, нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства. Відповідно до методологічних правил НБУ, виокремлюють грошові агрегати різного складу, і залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати.

Грошова база — це сукупність готівкових коштів, випущених в обіг Національним банком України, коштів обов’язкових резервів, коштів на кореспондентських рахунках та інших коштів інших депозитних корпорацій (банків), коштів державних нефінансових корпорацій і домашніх господарств (працівників Національного банку) у Національному банку України.

Грошовий обіг — це безперервний рух грошей. У цьому обігу беруть участь два потоки: потік товарів і послуг (виступає як пропозиція грошей) і потік грошей (попит на гроші).

Рівняння кількісної теорії грошей:

MV = PQ, де М — кількість грошей в обігу;

V — швидкість обігу грошової одиниці;

Р — ціна угоди або товару;

Q — кількість товарів.

Це означає, що маса грошей, помножена на швидкість їх обігу, має дорівнювати обсягу випущених товарів, помноженому на рівень цін. Якщо рівновага порушується, то за допомогою відповідних інтервенцій, тобто фінансово-економічних заходів, один з показників (а можливо, й усі водночас) необхідно підкоригувати: збільшити виробництво чи імпорт товарів, відрегулювати (прискорити) швидкість обігу грошей, скоротити грошову масу і, зрештою, підвищити ціни.

Грошово-кредитна політика проводиться за допомогою певних кредитно-грошових інструментів, що спрямовані на регулювання грошової маси. Пропозиція грошей регулюється Центральним банком за допомогою інструментів прямого та непрямого впливу.

До прямих інструментів грошово-кредитної політики належать: ліміти кредитування для окремих банків; пряме регулювання відсоткової ставки; ліміти на обсяг або вартість кредитів, що надаються окремим галузям.

До непрямих інструментів регулювання пропозиції грошей належать: операції на відкритому ринку цінних паперів, зміна облікової відсоткової ставки, зміна вимог до рівня обов’язкових резервів депозитних інститутів.

Прямі інструменти грошово-кредитної політики традиційно використовуються в країнах, що розвиваються, інструменти непрямого регулювання — насамперед в індустріально розвинених країнах.

Існує суттєва відмінність між інструментами прямого та непрямого регулювання. Інструменти прямого впливу є ефективними лише в короткостроковому періоді як засіб запобігання надмірній кредитній емісії. Використання їх пов’язане з видатками у сфері розподілу ресурсів: зменшенням конкуренції між банками, усуненням викривлень структури їхніх кредитних портфелів, зменшенням посередницької ролі банків в економічній системі тощо. Ефективність застосування непрямих інструментів регулювання пов’язана з розвитком грошового ринку. їх використання дає банкам можливість вільно розподіляти кредити відповідно до ринкової ситуації. Існує також безпосередній взаємозв’язок між політикою управління державним боргом (зокрема характером фінансування дефіциту державного бюджету) і використанням інструментів непрямого грошово-кредитного регулювання. Державне регулювання грошового ринку і грошового обігу — одне з найважливіших і найскладніших завдань держави. Добре продумана і правильно організована політика у сфері фінансів — найважливіший фактор успішного розвитку економіки будь-якої країни.

VI. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1). Чи правильні нижченаведені твердження?

1. Товарні гроші мають внутрішню вартість.

2. Показники загальної кількості грошей у національній економіці називають грошовими агрегатами.

3. Що вища відсоткова ставка, то більшою є величина попиту на гроші для операцій.

4. Важливим компонентом сучасної грошової системи є золотий уміст грошової одиниці.

5. Попит на гроші як активи перебуває в оберненій залежності від номінального ВВП.

6. Зі зростанням реального обмінного курсу національної валюти обсяг експорту збільшується.

2 ). Розв'яжіть тестові завдання

1. Укажіть неправильне твердження:

а) грошову одиницю Швеції називають кроною;

б) грошову одиницю Туреччини називають лірою;

в) грошову одиницю Китаю називають юанем;

г) грошову одиницю Австрії називають маркою.

2. Укажіть ознаку, що не характеризує сучасні грошові системи країн:

а) хронічне знецінення грошей;

б) офіційне визначення золотого вмісту грошової одиниці;

в) широкий розвиток безготівкового обігу та скорочення обігу готівки;

г) зростання ролі держави в стабілізації грошового обігу.

3. Демонетизація золота означає, що:

а) держава розпродає своє монетарне золото;

б) припиняється тезаврація золота приватними особами;

в) золото перестає виконувати функції грошей;

г) припиняється карбування монет із золота.

4. Якщо пропозиція грошей і рівень цін постійні, то в разі збільшення доходу:

а) попит на гроші та відсоткова ставка збільшуються;

б) попит на гроші зменшується, а відсоткова ставка збільшується;

в) збільшується попит на гроші та зменшується відсоткова ставка;

г) зменшуються попит на гроші та відсоткова ставка.

5. Якщо українська гривня і російський рубль вільно плавають і попит на українську гривню зростає, то це означає, що:

а) пропозиція українських гривень зменшилась або зменшиться;

б) ціна української гривні у валюті Росії знизиться;

в) пропозиція російських рублів зменшилась;

г) ціна російського рубля в українській валюті знизиться.

6. Коли кажуть, що країна девальвувала свою валюту, то мають на увазі, що:

а) внутрішня купівельна спроможність національної грошової одиниці знизилась;

б) уряд підвищив ціну, за якою закуповуватиме золото;

в) уряд зменшив кількість грошей, що перебуває в обігу;

г) уряд знизив фіксований курс валюти відносно інших валют.

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Творче завдання: 1) скласти таблицю значень обмінних курсів гривні відносно російського рубля, долара США та євро на початок року і на поточну дату; 2) виявити головні тенденції зміни курсів та проаналізувати причини цих змін.

Тема:  Інструменти фінансового регулювання: податки, видатки уряду та державний бюджет.

 Мета: розкрити поняття «податки», «акциз» , «державний бюджет», «фіскальна політика»; вчити розрізняти види податків; характеризувати основні джерела фінансових надходжень і типи оподаткування; вчити розраховувати дефіцит і профіцит бюджету, визначати види і ставки податків за допомогою типових задач; розвивати економічне мислення.

  Обладнання: схеми і таблиці підручника.

 Тип уроку : комбінований.

                                                          Хід уроку.

 I.  Організаційний момент.

II. Перевірка знань учнів

1. Дати відповіді на питання після попереднього параграфа.

 III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

 При виконанні своїх функцій держава має численні витрати. Де вона бере гроші та як їх витрачає ми дізнаємося на уроці.

 IV. Вивчення нового матеріалу.

 1. Податково- бюджетна( фіскальна політика). Цілі та інструменти.

 Податково-бюджетна (або фіскальна) політика - це політика зміни рівня оподаткування й урядових витрат, котра викликає бюджетні дефіцити або перевищення,сукупність державних заходів спрямованих на зміцнення доходної частини державного бюджету, посилення соціальної направленості видатків бюджету, створення умов економічної стабілізації країни . Стратегічною метою бюджетної політики є створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету для підтримки стабільного економічного зростання, повної занятості ресурсів, стабілізації цін. Інструменти політики: витрати і доходи державного бюджету .

 2.Податки. ( За рахунок чого поповнюється бюджет держави? Що то за марки на алкогольних і тютюнових виробах? Чому говорять - підвищено мито на ввіз імпортних автомобілів? Що таке "мито"? Чи чули ви таке слово "податки? Що це таке, на вашу думку?)

 Це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством. За формою оподаткування розрізняють два види податків. Прямі—податки, що стягуються безпосередньо з доходів і майна платника податків. До прямих податків належать прибутковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно, плата за землю, податок із власників транспортних засобів. Непрямі податки на товари й послуги, установлювані центральними й місцевими органами влади у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифу на послуги й незалежні від доходів платників податків. Виробники й продавці виступають у ролі збирачів непрямих податків, уповноважених на те державою, а покупець стає платником непрямого податку. Найпоширеніші непрямі податки: податок із продажів( ПДВ), мит, митних зборів, акцизів.

 3. Види оподаткування.

 - пропорційний податок( середня податкова ставка – незмінна).

- прогресивний(середня податкова ставка залишається незмінною, незалежно від величини податку).

-регресивний (усі непрямі податки).

 4. Витрати держави. ( Робота з підручником)

Виконання будь-яких функцій держави потребує прямих витрат фінансових ресурсів. Тому витрати держави — це одна з важливих сторін фінансової діяльності держави, яка безпосередньо пов'язана з її діяльністю по мобілізації коштів у державний та місцеві бюджети і державні цільові фонди.

Державні витрати- складова частина фінансових відносин, яка полягає у безперервному цільовому використанні державних грошових ресурсів, що накопичуються у:

— державному бюджеті та місцевих бюджетах;

— державних і місцевих бюджетних та позабюджетних фондах;

— власних фондах державних і комунальних підприємств, установ та організацій з метою виконання загальнодержавних функцій, фінансування державної та комунальної соціальної і культурної сфер, державних цільових програм, а також фінансування розширення виробництва окремих державних та комунальних підприємств, установ, організацій у відповідності з чинним законодавством держави.

Сукупність всіх видів видатків держави складає систему державних видатків. В цю систему входять:

— видатки держави, що здійснюються з державного бюджету;

— видатки держави, що здійснюються з місцевих бюджетів усіх рівнів;

— видатки держави, що здійснюються з бюджетних та позабюджетних централізованих державних та місцевих фондів;

— видатки державних та комунальних підприємств, організацій та установ.

За цілями витрати поділяються:

- політичні( утримання армії, міліції, державного управління тощо)

- економічні( забезпечення функціонування державного сектору економіки...

- витрати на соціальні цілі. (Наведіть приклади).

 5. Державний бюджет. Сальдо. Дефіцит. Профіцит. ( На вашу думку - що таке бюджет держави?

Чи відоме вам таке поняття - "сальдо? Що у вашому розумінні означає слово "дефіцит? )

 6. Практична робота.

 А) Визначення дефіциту і профіциту бюджету( завдання на ст 153 підручника).

Б) Припустимо, підприємство отримало за рік прибутку 1 млн грн.Тут працює 5 осіб.Основний вид діяльності – консультаційні послуги. Визначити, які види і ставки податків повинно сплатити підприємство за звітний період.

 V. Закріплення за питаннями.

1. Охарактеризуйте основні напрями формування доходів державного бюджету.

2. Назвіть, якими видами податків обкладаються: власний транспорт , дачна ділянка, імпорт та експорт товарів, ювелірні вироби.

3. Доведіть, що податки є засобом перерозподілу доходів громадян.

 VI. Підсумки уроку.

VII. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 26.

Тема : Невдачі (обмеження) ринку як причина державного регулювання економіки

Мета уроку: розглянути головні типи економічних систем; розкрити сутність ринкового і планово-державного механізмів; з'ясувати чинники, що зумовлюють необхідність державного регулювання економіки; навчитись пояснювати обмеження ринку й аналізувати головні недоліки та переваги ринкового й планово-державного механізмів.

Основні поняття: типи економічних систем, ринковий механізм, державне регулювання економіки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Цитатауроку:

Щоб справи йшли добре, потрібен вітер — зацікавленість, приватна ініціатива...

Кермо — державне регулювання.

В. Леонтьєв

►► Економічний диктант       Чи правильні нижченаведені твердження:

1. Чи має вади ринкова економіка?

2. Чи є загрозою економічній безпеці країни зростання дефіциту бюджету?

3. Чи зростає з розвитком суспільства схильність до заощаджень?

4. Чи існує межа ефективності державного регулювання економіки?

5. Чи має ціну державне регулювання економіки?

6. Чи є зростання диференціації доходів населення України загрозою для її економічної безпеки?

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Сучасна змішана економіка регулюється переважно через ринкові регулятори. Ринковий механізм об’єднує виробників і споживачів у єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам у формі платоспроможного попиту. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів. Це означає, що він спрямовує ресурси на виробництво тих товарів, які найбільше потрібні суспільству, спонукає підприємців застосовувати найбільш ефективні комбінації використання обмежених ресурсів, сприяє розробці та впровадженню нових, найбільш ефективних технологій. Зрештою, ринок виконує важливу селективну функцію серед товаровиробників, завдяки чому з товарного виробництва вибувають ті господарські суб’єкти, результати діяльності яких не відповідають умовам ринкової конкуренції.

Утім, ринок не є ідеальною формою організації суспільного виробництва. Як суб’єкт макроекономічного регулювання він має певні обмеження.

Багатовікова практика переконливо довела, що без державного втручання в господарське життя суспільства ефективне функціонування ринкового господарства неможливе. Ступінь цього втручання є різним залежно від зрілості економічної системи, але загальний напрям очевидний: в індустріальній та постіндустріаль- ній економіці роль держави зростає.

V. Вивчення нового матеріалу

Що таке економічна система? Пригадайте типи економічних систем. Яким чином відбувається регулювання кожної із них? (Виокремлюють такі головні типи економічних систем, тобто особливим чином упорядкованих, скоординованих систем зв’язку між суб’єктами національної економіки: традиційний (натуральне господарство); ринковий; адміністративно-командний; змішаний. Кожен із зазначених типів має свій механізм регулювання, тобто спосіб упорядкування діяльності, налагодження правильної взаємодії частин системи. Так, регулятором ринкової економіки є ринковий механізм, адміністративно-командної системи — планово-державний, а економічної системи змішаного типу — змішана система регулювання.)

Ринковий механізм — це спосіб організації та функціонування відносин між суб’єктами господарювання, що базується на принципах попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції. Планово-державний механізм (адміністративно-командна система управління) — централізоване, тотальне державне управління со- ціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану.

Зазначені механізми мають переваги й недоліки. Тому виникла необхідність у змішаній системі управління економікою, що базується на плюралізмі (різноманітності) форм власності й органічно поєднує переваги ринкових і державних регуляторів.

►► Ринковий механізм

Переваги  

Недоліки

Є автоматичним регулятором економіки (сприяє розподілу ресурсів у галузях і сферах)        

Нездатний забезпечити конкурентне середовище

Забезпечує збалансованість платоспроможного попиту і пропозиції

Зумовлює безробіття

Оперативно реагує на зміну потреб (кон’юнктуру) і сприяє їх задоволенню      

Спричиняє значну диференціацію населення за доходами

Стимулює підприємницьку активність, постійний пошук

Має руйнівну дію на навколишнє середовище

Сприяє підвищенню ефективності господарювання (скороченню витрат і поліпшенню якості продукції)         

Не забезпечує задоволення соціаль- но-економічних потреб суспільства (наукових, освітніх, культурних тощо)

Яка інституціональна структура, крім держави, може стати иадстихійиою силою ринку і протистояти наростанню кризового процесу? Існує чимало ситуацій, коли ринок демонструє свою неспроможність. Неспроможність («провали», «невдачі», «вади») ринку — це ситуація, за якої ринок не в змозі координувати процеси економічного вибору так, щоб забезпечити ефективне використання ресурсів. Неспроможність конкурентних ринків пояснюється чотирма головними причинами: ринковою владою, неповною (асиметричною) інформацією, зовнішніми ефектами, суспільними благами. Тому дуже важливою є роль держави в забезпеченні умов для конкуренції й запобігання ситуації, коли одна фірма або невелика група фірм практично контролюють певні ринки.

Певні обмеження ринку можна об’єднати так:

♦ відсутність досконалого механізму ринку, який був би здатен протистояти такому явищу, як економічна нестабільність, що проявляється через затяжний спад виробництва, надмірне безробіття, високий рівень інфляції тощо;

♦ здатність ринку реагувати лише на індивідуальні потреби людей, що фінансуються окремими суб’єктами згідно з їхньою індивідуальною платоспроможністю. Тому ринок не має механізмів, здатних забезпечувати людей суспільними благами, тобто товарами й послугами колективного споживання, потреба в яких не залежить від індивідуальної платоспроможності. До таких належать послуги державного управління, національної армії, міліції, охорони здоров’я, освіти, науки, культури тощо;

♦ відсутність досконалої конкуренції на сучасному ринку, оскільки на ринкові відносини чималий вплив можуть чинити монопольні утворення. Впливаючи на обсяги виробництва і ціни, вони обмежують ефективність ринкової конкуренції і створюють умови для такого розподілу ресурсів, який враховує не суспільні, а власні інтереси цих утворень. Ринковий механізм не має надійного імунітету, здатного протистояти монополізму;

♦ взаємодія людей через ринковий механізм створює негативні побічні наслідки, так звані зовнішні ефекти, які не враховуються в процесі ринкових відносин. До них належать надмірна нерівність доходів, нерівномірний розвиток окремих регіонів, порушення екологічних умов життя населення, відхилення від стандартів якості споживчих товарів тощо.

Перелічені вище обмеження ринку можуть бути компенсовані лише за допомогою державного втручання в економіку.

►► Планово-державний механізм

Переваги	Недоліки
Концентрує ресурси та зусилля задля розв’язання певної проблеми і створення можливостей швидкого її розв’язання	Зумовлює монополізм держави, диктат виробника
Забезпечує швидкі структурні зрушення	Виключає приватну ініціативу
Здатний успішно виконувати прості завдання	Підриває (знищує) стимули до праці
Надає можливість підтримувати й розвивати некомерційний сектор	Не стимулює НТП та інновації в економіці
Гарантує певний соціальний захист населення (зайнятість, мінімальний рівень доходів тощо)	Закріплює низьку якість і вузький асортимент продукції
	Спричиняє постійний дефіцит товарів, незадоволений попит, приписки, тіньову економіку
	Породжує бюрократизм, волюнтаризм, хабарництво, корупцію
	Неефективне, нераціональне, ре- сурсоємне виробництво
	Низький життєвий рівень населення

        

Неможливість самостійного ефективного функціонування ринкової системи в умовах сучасного індустріального суспільства зумовлює необхідність державного регулювання економіки.

►► Чинники, що зумовлюють необхідність державного регулювання економіки

Група чинників	Зміст чинників
1.Чинники, пов’язані з розв’язанням проблем ринкового сектора економіки, нівелюванням негативних ефектів ринкового механізму	1. Обмеження стихійності ринкових процесів. 2. Забезпечення ефективного сукупного попиту ринкової кон’юнктури. 3. Забезпечення виробництва суспільних товарів, суспільних потреб. 4. Підтримка конкуренції, відкритості ринку. 5. Посилення конкуренції на світовому ринку
2.Чинники, що забезпечують економічну стабільність, процес розширеного відтворення	1. Створення загальних умов розвитку економіки, забезпечення економічної ефективності функціонування сукупного капіталу, необхідність визначення «правил гри» суб’єктів господарювання. 2. Забезпечення антициклічного розвитку економіки. 3. Стимулювання довгострокового економічного зростання ділової активності. 4. Формування оптимальної структури народного господарства. 5. Підтримання макроекономічної рівноваги. 6. Забезпечення ефективного керування державним сектором економіки. 7. Потреба в державних інвестиціях малорентабельних галузей з погляду приватного капіталу. 8. Регулювання грошового обігу. 9. Сприяння розвитку науки, науково-технічного прогресу
3.Чинники, пов’язані з розв’язанням соціальних проблем	1. Забезпечення раціонального перерозподілу прибутків. 2. Забезпечення економічного підґрунтя соціальної стабільності, скорочення соціальної напруженості. 3. Забезпечення більш повної зайнятості населення. 4. Формування умов розширеного відтворення робочої сили, виявлення інтелектуальних здібностей людини (розвиток, перепідготовка кадрів тощо)

VI. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1). Розв'яжіть тестові завдання

1. Проблема вибору, з якою зіштовхується будь-яка економічна система:

а) як збалансувати імпорт та експорт;

б) найбільш раціонально розпорядитися обмеженими ресурсами;

в) збалансувати державний бюджет;

г) як забезпечити соціальну рівність.

2. Якщо в державі використовуються всі людські й матеріальні ресурси, то більша кількість певного продукту може бути вироблена:

а) лише приватним підприємцем, а не державою;

б) лише в разі скорочення виробництва якихось інших товарів;

в) лише за загального зниження цін;

г) лише державними підприємствами.

3. Країни, що не мають істотних запасів корисних копалин, усе- таки стають успішними, тому що вони:

а) якнайповніше використовують міжнародний поділ праці;

б) найбільш ефективно використовують фактори виробництва — працю і капітал;

в) застосовують зберігаючі технології виробництва;

г) залучають іноземний капітал.

4. З перелічених елементів виберіть той, що є найбільш важливим для ринкової економіки:

а) активна конкуренція на ринку;

б) продумане державне регулювання;

в) ефективні профспілки;

г) приватна власність.

5. Державне регулювання економіки:

а) породжене винятково інтересами бюрократичного державного апарату;

б) служить економічним цілям національного фінансового капіталу;

в) покликане служити зміцненню наявного устрою, адаптації його до мінливих умов шляхом постановки і розв’язання задач, що не можуть бути розв’язані ринковим механізмом;

г) спрямоване на вирішення лише соціальних проблем.

6. Постійним дефіцитом у ринковій економіці є:

а) престижні товари;

б) інтелектуальні продукти;

в) гроші;

г) праця.

7. До головних економічних цілей суспільства не можна зарахувати:

а) досягнення економічного зростання;

б) досягнення стабільного рівня цін;

в) забезпечення зайнятості;

г) підвищення рентабельності підприємства.

8. «Батьком» державного регулювання економіки прийнято вважати:

а) Дж. Кейнса;

б) М. Фрідмена;

в) К. Маркса;

г) А. Сміта.

9. Поняття «держава» не включає в себе:

а) територію;

б) владу;

в) народ;

г) релігію.

10. «Не існує більш хитрого і водночас більш надійного способу знищити існуючий громадський устрій, ніж знецінювання грошей...» (Дж. Кейнс). Автор мав на увазі:

а) емісію грошей;

б) інфляцію;

в) дефляцію;

г) децентралізацію випуску грошей.

Відповіді: 1 — б; 2 — б; 3 — а; 4 — а; 5 — в; 6 — в; 7 — г; 8 — а; 9 — г; 10 — г.

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Підготувати доповідь «У чому полягає заслуга Дж. М. Кейнса?»

Тема: “Як держава регулює грошовий обіг."

Мета:

1    закріпити отримані на попередньому уроці знання про грошовий обіг ;

2    пояснити різницю між чинниками попиту на гроші та пропозиції грошей ;

3    оцінити стан грошової політики держави;

4    продовжити розвивати економічне мислення.

Обладнання: підручники, таблиці ( роздавальний матеріал), слайди.

Тип уроку: урок продовження вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I   Організаційний момент

Релаксація: «за помірну плату злий співробітник міліції відвідає увечері  неслухняну дитину, забере її і  поставить у куток».

Будьте слухняними і уважними дітьми, гарно ведіть себе на уроках.

ІІ  Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

Поясніть прислів’я:   1. Казна світом живе – світ казною.

2.    Однією рукою збирай – другою роздавай.

3.    Що наживемо – той проживемо.

ІІІ   Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Пригадайте, що називають грошовою масою та грошовими агрегатами?

* Що включають у себе показники: М0, М1, М2, М3.

* Від чого залежить попит на гроші?

* Як держава впливає на пропозицію грошей?

ІV  Вивчення нового матеріалу

План теми

1.    Поняття грошей і грошової маси.

2.    Чинники попиту на гроші та пропозиції грошей.

3.    Зміст грошової політики держави.

4.    Роль центрального банку у регулюванні грошового ринку.

5.    Види монетарної політики.

Продовження вивчення теми.

4.    Роль центрального банку у регулюванні грошового ринку.

Вступ. Регулювання грошово-кредитних відносин здійснюється за участю кредитної системи. «Серцем» кредитної системи є Центральний банк, який виконує основні функції щодо грошово-кредитного регулювання, контролю за діяльністю комерційних банків, кредитно-грошового обслуговування уряду, збереження офіційних золотовалютних резервів країни. Комбанки – фінансові установи, що займаються прийманням вкладів та наданням комерційних позик.

Дані про кількість банків України

Способи впливу центрального банку на пропозицію грошей в економіці

- Зміна норми резервування (банківських резервів)

Збільшення норми резервування приводить до зменшення пропозиції грошей і збільшення відсоткових ставок, і навпаки

- Зміна дисконтної ставки (ставки рефінансування)

Підвищення дисконтної ставки знижує зацікавленість комерційних банків у формуванні додаткових грошових резервів шляхом отримання позичок у центральному банку, і навпаки

- Здійснення операцій на ринку цінних паперів

Якщо центральний банк купує державні облігації на відкритому ринку, грошові резерви комерційних банків зростають, тобто збільшується пропозиція грошей, і навпаки.

Національний банк України повинен ефективно виконувати свою головну функцію регулятора грошового обігу.

                               

Показники діяльності банківської системи України

(за даними Національного банку України)

 Основними інструментами і методами грошово-кредитної політики Національного Банку України є:

• обов'язкові резерви;

• операції на відкритому ринку;

• рефінансування банків;   

• депозитні операції;

• процентна політика.

Вправа 1. Для кожного терміна з лівої частини знайти відповідне визначення з правої частини.

5.    Види монетарної політики.

Монетаризм — теорія сучасної економічної науки, яка базується на вирішальній ролі грошової маси, іцо перебуває в обігу та на здійсненні політики у стабілізації економіки, її функціонуванні та розвитку.

Грошово-кредитна (монетарна) політика — вплив держави на грошову масу та відсоткові ставки. Монетарну політику проводить центральний банк країни; в Україні — це Національний банк.

Монетарна політика держави

 Стримуюча – політика «дорогих грошей» 

• Збільшення норми банківських резервів;

• Підвищення дисконтної ставки;

• Продаж державних цінних паперів;

- Зменшення пропозиції грошей;

- Зниження сукупного попиту, внутрішніх інвестицій і рівня інфляції.

Стимулююча -  політика «дешевих грошей» 

• Зменшення норми банківських резервів;

• Зниження дисконтної ставки;

• Купівля державних цінних паперів;

- Збільшення пропозиції грошей;

- Збільшення внутрішніх інвестицій, сукупного попиту і зниження рівня безробіття.

 Вправа 2. Знайти правильну відповідь.

1)    Чи призводять до зменшення кількості грошей в обігу такі операції ЦБ:

    банк підвищує облікову ставку відсотка, під який він видає позички банкам;

    банк підвищує обов’язкову норму резервів;

    банк продає державні облігації населенню і комерційним банкам;

    банк купує державні облігації на відкритому ринку;

2)    Збільшується пропозиція грошей, якщо:

    населення купує облігації приватних компаній;

    зростають державні закупівлі товарів і послуг;

    Центральний банк купує облігації в населення;

    корпорації продають свої акції населенню і використовують отримані кошти для створення нового підприємства;

3)    Якщо ЦБ підвищує облікову ставку, то це може призвести до:

    зниження загального розміру резервів комерційних банків;

    стимулювання величини внесків населення на депозитні рахунки у відділеннях ЦБ;

    зростання обсягу позики, наданої ЦБ комерційним банкам;

    збільшення загальної величини  резервів комерційних банків.

V   Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання.

1. - Які інструменти монетарної політики існують у держави?

- Що розуміють під політикою «дешевих» і «дорогих» грошей?

2. Економіка країни функціонує на рівні своїх виробничих можливостей з високим рівнем інфляції. Дайте відповіді на запитання:

- які інструменти грошово-кредитної політики має застосувати уряд для зменшення інфляції?

- як це змінить обсяг грошової маси в обігу? Проілюструйте на графіку.

- як це вплине на макроекономічну рівновагу і реальний ВВП?

Відповіді:

1.    Необхідно вжити заходи, що знижують сукупний попит – політика «дорогих грошей».

2.    При цьому знизиться і грошова маса в обігу. Це призведе до зниження рівня цін.

3.    Обсяг ВВП при цьому може бути сталим.

VII   Підсумки уроку

Оцінювання, рефлексія.

- Чому кількість грошей не може бути в економіці довільною?

VIII   Домашнє завдання: підручник, тема 26, с.250-258.

Самостійно скласти 4-6 тестів за темою.

Тема. Економічні коливання. Причини економічних коливань.

Мета: Виявити причини економічних коливань, чергування піднесень та спадів. Дійти висновку, що економічне становище будь якої країни, постійно зазнає змін і коливань;виявити види економічних циклів. Вчити порівнювати економічні вчення , щодо теорій циклічного розвитку економіки, пояснювати фази економічного циклу у класичному варіанті.

Обладнання: підручники, схема «Основні фази економічного циклу», таблиці для аналізу економічної ситуації країни.

Тип уроку: комбінований.

                         Хід уроку.  

I.Організаційний момент. 

II. Опитування за питаннями ( письмово, клас).

1. Чим відрізняються ВВП від ВНП?

2. Як можна вимірювати багатство держави?

3. ВВП країни становить 4862 грош. одиниць, споживчі витрати – 3226, інвестиції- 765, а державні витрати -935. Чому дорівнює чистий експорт?Яка його частка в ВВП?

  III. Актуалізація опорних знань.

1. Які особливості функціонування ринкової економіки?

2. Зміст валового внутрішнього продукту?

 IV. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

 Усі країни намагаються господарювати у такий спосіб, аби добиватися найбільшого економічного зростання. Втім, процес економічного розвитку нагадує шлях альпініста: спочатку вгору, потім вниз і знову вгору.Чому так відбувається в економіці країн ми і дізнаємося сьогодні на уроці.

 V.План вивчення нового матеріалу.

 1. Економічні коливання. Причини економічних коливань.(розповідь вчителя)

 Економіки всіх країн зростають, але зростання періодично переривається спадами або ж уповільнюється , тобто має має циклічний характер. Циклічні коливання в економіці були відомі давно, але до початку ХІХ ст. вони мали здебільшого сезонний характер, що було зумовлено переважанням сільського господарства й особливостями сільськогосподарського виробництва, відсутністю сформованого суспільного характеру виробництва у кожній окремій країні, навіть у країні з розвиненою ринковою економікою. Економічний цикл — це сукупність постійних фаз національної економіки — розширення та скорочення обсягів виробництва. Його ще називають циклом ділової активності або кон'юнктурним циклом. Ритмічні рухи, що відбуваються в економіці, залежать від багатьох причин і можуть значно відрізнятися один від одного за тривалістю й інтенсивністю. Наприклад, "Велика депресія" 30-х років ХХ ст. на Заході підірвала економічну активність на ціле десятиріччя. Тоді як до і після неї спад ділової активності був менш глибоким і тривалим. Причини виникнення циклів:

 - технічні нововведення, які переривають звичайний перебіг економічних подій;

 - зміни у кредитуванні, пов’язані з діяльністю банків, які змінюють ставку процента за кредит, роблячі гроші дорожчими;

- невідповідність загального випуску і споживчих витрат.

 2. Структура економічного циклу.

Криза(рецесія). Перевиробництво товарів - накопичення нереалізованої продукції - скорочення масштабів випуску продукції – призупинення виробництва – безробіття.

 Депресія. Уповільнення спаду виробництва –зменшення цін- зменшення запасів товарів.Рівновага між попитом і пропозицією на товари. Під час депресії поступово формуються умови пожвавлення господарської активності. Цьому сприяють поступове відновлення розірваних кризою господарських зв'язків, переливання капіталу до перспективніших сфер застосування, а головне — оновлення основного капіталу.

 Пожвавлення. Незначне підвищення цін. Починає зростати попит на предмети споживання, що стимулює розширення виробництва на підприємствах.Скорочуються масштаби безробіття. Фаза пожвавлення переходить у фазу піднесення.

 Фаза піднесення. Збільшення обсягів виробництва, підвищення продуктивності праці, зростання добробуту, при цьому економіка виходить на рівень, який перевершує всі попередні. Конкуренція на цій фазі гранично загострюється, виробництво розширюється відповідно до зростаючого попиту. Торгівля досить інтенсивна, прискорюється оборот грошового капіталу. Розширюється попит на кредити, підвищується норма процента.Скорочується і навіть зникає безробіття.

 3.Види циклів.

- Короткострокові( цикл Кітчина). 1-3 роки. Пов’язані зі зміною попиту на споживчі товари.

 - Середні. Як правило, містять чотири фази. Перехід від однієї фази до іншої здійснюється автоматично, на основі ринкових саморегуляторів. Триває 8 – 10 років. Пов’язані зі зміною попиту на засоби виробництва, обладнання.

 - Довгі цикли тривають 40- 60 років( хвилі Кондратьєва).Пов’язані з переходом від одного технологічного устрою до іншого. Перед початком підвищувальної хвилі кожного великого циклу, а іноді в самому початку її спостерігаються значні зміни в умовах господарського життя суспільства. Зміни в технічних винаходах і відкриттях, в зміні умов грошового обігу, у посиленні ролі нових країн у світовому господарстві і т. д. Зазначені зміни в тій чи іншій мірі відбуваються постійно, але, за твердженням М. Д. Кондратьєва вони протікають нерівномірно і найбільш інтенсивно виражені перед початком підвищувальних хвиль великих циклів і на їх початку. Періоди підвищувальних хвиль великих циклів, як правило, значно багатший великими соціальними потрясіннями і переворотами в житті суспільства (революції, війни), ніж періоди понижувальних хвиль. Для того щоб переконатися в цьому твердженні, досить подивитися на хронологію збройних конфліктів та переворотів у світовій історії. Знижувальні хвилі цих великих циклів супроводжуються тривалою депресією сільського господарства.

 VI.Закріплення знань учнів.   Бліцопитування(так, або – ні)

1. Економічне зростання – завжди позитивне явище (ні).

2. Економічний розвиток і економічне зростання – це не тотожні поняття ( так)

3. У період рецесії спостерігається зростанняВВП (ні)

 - Перелічить процеси, що відбуваються у фінансово- кредитній сфері, промисловості, торгівлі, зайнятості на різних фазах економічного циклу. Заповніть таблицю "Фази економічного циклу"

Криза                         Депресія                  Пожвавлення                Підйом

                            кладається з двох ієрогліфів: один означає"небезпека", а другий - " сприятлива можливість". Чи зможете пояснити, чому так?

 VII. Підсумок уроку.

 VIII. Домашнє завдання. Опрацювати тему

Основи економіки » Уроки економіки        

Тема. Загальний рівень цін та інфляція.

  Мета: з’ясувати причини та наслідки інфляції. Розкрити поняття «темп інфляції», види та рівень інфляції; вчити визначати рівень інфляції, позитивний та негативний вплив інфляції на рівень доходів; формувати оптимістичний погляд на перебіг економічних подій, свідоме сприйняття інформації про динаміку цін у країні; вчити передбачати наслідки певних дій уряду.

 Обладнання: підручники, картки "Споживчі кошики країни у певні роки".

  Тип уроку: урок нових знань.

                                          Хід уроку.

 I. Актуалізація опорних знань і умінь.

Розглянути економічні ситуації:

1. Обсяги виробленого ВВП менші за кількість грошей у населення і економіці загалом.

2. Обсяги виробленого ВВП перевищують кількість кількість грошей в обігу.

3. Обсяги ВВП відповідають кількості випущених в обіг грошей.

 Зробити висновки:

- Якими будуть наслідки для економіки країни?

- Чи можна говорити про стабільність купівельної спроможності національної валюти?

 II. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

 Як ви поясните слова І.Фішера «Якщо б усі ціни і доходи зростали в однаковій мірі, то ніхто б не постраждав. Але це зростання не однакове. Багато хто втрачає, і лише небагато хто виграє"?( відкритий мікрофон).

 Багато хто зі старшого покоління говорить, що життя раніше було «дешевше». Хліб коштував 16 копійок, морозиво – 22 коп, і то найкраще. А зараз ціни ого-го. Підвищення загального рівня цін називається інфляцією.А ось про причини, типи інфляції та навіщо потрібно вимірювати інфляцію ми і дізнаємося сьогодні на уроці.

  III. Вивчення нового матеріалу.

  План вивчення.

 1. Причини зростання цін.

 Найвідоміший представник сучасного монетаризму М. Фрідман єдиною причиною інфляції вважає надмірну пропозицію грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит. Піднімається ринкова планка зростання цін. Ця залежність сьогодні набула найширшого визнання. Економісти говорять про причини інфляції так: «Занадто багато грошей полює на занадто малу кількість товарів». Отже, економічною теорією доведено, що основна причина інфляції це: зростання надмірного попиту над пропозицією. Причинами інфляції можуть бути як внутрішні( низька ефективність капіталовкладень, недоліки в механізмі грошового оббігу, відсутність антиінфляційного регулювання), так і зовнішні( збільшення зовнішнього боргу, незбалансованість бюджету, несприятлива кон’юктура світового ринку).

 2. Показники інфляції.

 Індекс цін( індекс споживчих цін-ІСЦ) та індекс – дефлятор валового внутрішнього продукту, зростання цін(ціни базового року – 100 %), темпи інфляції.

 Існує послідовність визначення ІСЦ і темпів інфляції:

- визначають кількісний склад споживчого кошика,

- обчислюють вартість споживчого кошика,

- вибір базового року, відносно якого буде зроблено порівняння,

- знайдемо індекси споживчих цін,

- визначаємо темпи інфляції.

 Практична робота на визначення темпів інфляції.

У країні С споживається 3 види товарів, наведених у таблиці. На підставі даних цієї таблиці розрахуйте індекс споживчих цін

	Споживання у 1 періоді	Ціни у першому періоді	Споживання у 2 періоді	Ціни у 2 періоді
книги	10	10	8	15
джинси	6	27	7	24
телевізори	3	655	5	435

3.Види інфляції

 А) Інфляція попиту.

 Інфляція попиту характеризується надмірним зростанням попиту порівняно з пропозицією. Якщо у відповідь не відбудеться підвищення пропозиції, зростання попиту компенсується підвищенням цін і рівень інфляції зросте. Інфляція попиту безпосередньо пов"язана з дією монетарних чинників. Мова йде про невиважену грошову емісію, що призводить до перевищення попиту на гроші порівняно з наявною пропозицією товарів і послуг. У цьому випадку безпосереднім чинником інфляції є зростання грошової маси.

Б) Інфляція витрат

- Джерелами такого типу інфляції є збільшення номінальної заробітної плати і зростання цін на сировину та енергію.

В) Види інфляції за темпами:

- помірна інфляція( ціни зростають менш як на 10%)

- галопуюча( зростання цін бурхливо від 20 до 200%)

-г іперінфляція(зростання цін більше ніж на 200%)

 4.  Наслідки інфляції.

- Зниження довіри населення до уряду.

- Знецінення заощаджень населення.

- Розлад господарських зв’язків, платежів, проблеми з довгостроковим плануванням,

- Погіршення умов життя груп населення з твердими доходами.

- Підвищення ризику інвестицій.

- Зниження реальних доходів населення.

 5. Антиінфляційна політика.

- Усунення дефіциту державного бюджету.

- Оптимізація розмірів грошової маси.

- Демонополізація виробництва.

- Стабілізація валютного курсу, тощо( робота учнів з підручником)

IV.  Закріплення матеріалу.

 1. Визначте індекс цін та темп інфляції за такими даними:ціна споживчого кошика поточного року становить 570 одиниць, а ціна відповідного споживчого кошика минулого року -510.

 2. Назвати показники, причини і наслідки інфляції.

 VI. Підсумки уроку.

Чи знаєте ви що...

Між 1993 і 1995 роками Україна пройшла крізь період гіперінфляції . У 1992 році вищим номіналом була купюра 100 купонів (карбованців). До 1995 року став мільйон купонів.

У 1992 році новий український карбованець обмінювався на колишній Радянський рубль за ставкою один до одного. У 1996 році, в період переходу від купона до гривні, обмінний курс складав 100000 купонів за одну гривню. Знецінення купонів за період їх обігу складав приблизно 140 % в місяць.

  VII .Домашнє завдання.

Опрацювати тему . Виконати завдання 3

Тема уроку:

Гроші, типи грошей та їх функції

Мета уроку:

Вчити розуміти сутність поняття гроші, розуміти та аналізувати історію їх виникнення; знати їх якості та функції, що вони виконують в процесі економічного обігу, розуміти принцип розподілу грошей на види;

За допомогою вправ різного виду та рівня складності розвивати уміння розрізняти види грошей та їх функції; принципи бартерного обміну і визначення конвертування й вартості грошей.

Виховувати свідоме та раціональне ставлення до грошей, розуміння того, що безперешкодний рух грошей – найголовніша умова існування ринкової економіки. Розвивати спостережливість, логіку, пам'ять, уяву, уміння аналізувати, робити висновки; виховувати уміння працювати в команді, групі та індивідуально.

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань (урок мультимедійна презентація)

Обладнання:

мультимедійна презентація (конструктор етапів уроку), картки для гри «Бартер», картки із завданнями : «Встановіть відповідність», «Чомучка», підручник «Прикладна економіка», плакати «Види грошей», «Час – це гроші», монети та паперові гроші різних країн, штучні гроші «еконо».

На дошці:

Дата, тема уроку, епіграф Ф. М. Достоєвський «Гроші – це карбована свобода»; домашнє завдання, плакати  «Види грошей», «Час – це гроші».

На столах:

Підручники «Прикладна економіка», картки із завданнями.

Перебіг уроку:

схема уроку подана на слайдах мультимедійної презентації.

І. Організаційний момент: привітання, облік відсутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вступна бесіда:

Вивчаючи  попередню тему, ми говорили про умови виникнення ринку.

Доповніть речення:

1. Ринок – це … простір, на якому укладаються угоди по купівлі і продажу товарів.
2. Для здійснення обміну на ринку зустрічаються такі суб’єкти ринкових відносин, як … продавці і покупці.
3. Покупці формують … попит на товари або послуги.
4. Продавці формують … пропозицію товарів або послуг.
5. Обмін товарами буде здійснений при певних умовах: … задовольняє ціна обох суб’єктів і є гроші у покупців.
6. Отже, тема нашого уроку стосується… грошей.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Слайд 1  тема уроку  (Учні в зошитах записують дату, тему уроку.)

Аналізуючи тему уроку, що б ви хотіли дізнатися на ньому, що вас цікавить?

Слайд 2  мета уроку  (учні самостійно визначають завдання уроку)

 ІV. Мотивація до вивчення теми уроку:

Який відомий вислів вам спадає на думку, коли мова заходить про гроші?

Слайд 3  Час – це гроші.

Тож не будемо гаяти часу і водночас зароблятимемо бали за уміння швидко, продуктивно, активно та ефективно працювати на уроці., виконуючи завдання.

Поставте, будь-ласка, на полях оцінку, яку, ви думаєте отримаєте в кінці уроку. Тож Ваша особиста задача полягає в тому,щоб не просто підтвердити її, а й можливо підвищити.

V. Вивчення нового матеріалу.

До  вашої уваги  пропонується гра. Вам необхідно бути дуже уважними, кмітливими та швидкими. По закінченні завдань,  необхідно буде дати відповіді на питання і вгадати, як же називається ця гра, яке явище вона ілюструє.

Рухлива гра  «Бартер» - 2 комплекти карток «Картки майстрів». На кожній картці зазначено: професія майстра – товар або послуга, яку майстер пропонує на ринку - товар або послуга, що потрібні самому майстру.

Картки першого комплекту складаються таким чином, щоб «Бартерний ланцюжок» був розрахований на двох гравців.                                                                    

Картки другого комплекту  складаються таким чином, щоб «Бартерний ланцюжок» був розрахований на гравців, що не можуть здійснити обмін.

Кількість карток має відповідати кількості учнів у класі.

Правила гри:   учням потрібно знайти свого потенційного партнера і укласти з ним угоду.  Гра проходить у 2 тури. Час на виконання завдань по3 хвилини.

-          Чи всі учні знайшли своїх партнерів, здобули необхідних товарів або послуг?

-          Чому?  Підведіться учні одного ланцюжка.

-          Як ви вважаєте, яке явище тут спостерігається, і як же тоді називається гра?

Слайд 4. Означення бартеру 

-          Чи легко було здійснити обмін за допомогою бартеру? (Складно.)

Слайд 5. Спогади мандрівника Камерона про те, як він купував човна на березі озера Танганьїка.

-          Чим ще незручний він? (Забирає багато часу, вартість товарів для не завжди рівноцінна)

-          Як можна було полегшити «майстрам» завдання? (Ввести в гру гроші)

-          Які якості на ваш погляд, повинні мати ті чи інші предмети, щоб виконувати роль грошей?                     

 Робота з підручником «Прикладна економіка» (робота в парах). Робота в зошитах: виписати ключові слова або словосполучення. Перевірка на слайді.

Слайд 6. Якості грошей. 

  Дом. завдання: творче: придумати і виготовити купюри для оцінювання на уроках економіки (звернути увагу на еконо)

Слайд 6. Означення грошей. 

Вислів Ф.Достоєвського, 4 означення грошей

Слайд 7. Історія виникнення грошей. 

Розповідь вчителя або учня з доповненнями

Слайд 8. Функції грошей. 

Вправа «Встановіть відповідність». В зошитах учні записують та в дужках вказують синоніми, що пояснюють термін.

VІ. Практичне застосування знань з теми

Вправа «Чомучка». Завдання на картках: визначити, яку функцію виконують гроші в наступних ситуаціях і довести, чому. Речення побудувати таким чином «Функція …., тому що ключове слово …»

Слайд 9. Види грошей.

Слайд 10. Домашнє завдання.

1. Творче (еконо),
2. Підготувати повідомлення та презентацію до уроку-семінару «Види грошей» (номер учня в журналі відповідає певному виду грошей)
3. Вивчити *2.4, конспект

VІІ. Підсумок уроку.

Слайд 11. Рефлексія. Вправа «Валіза»

1.      Про що дізнались на уроці?

2.      Що було найцікавіше?

3.      Які завдання викликали труднощі?

4.      Що зробити, щоб їх подолати?

Слайд 12. Оцінювання. Підрахунок балів.

Порівняти оцінку, що поставили на початку уроку і в кінці.

Чи є ті, хто підтвердив її? Хто підвищив? Проаналізуйте, чому так вийшло?

Слайд 13. Дякую за співпрацю. 

Урок з курсу “Основи споживчих знань”

     

Тема уроку: Гроші. Валюта і валютні курси.

Мета уроку:

§  Поглибити знання учнів про   основні економічні поняття – гроші та валюту;

§   сформувати уявлення про те, коли та як з’явилися гроші, якими бувають гроші;

§  сформувати навички відрізняти справжні гроші від фальшивих;

§  розвивати вміння працювати у групах, формулювати та відстоювати власну думку;

§  виховувати економічну культуру споживача.

Тип уроку: засвоєння нових знань (з використанням комп¢ютерної техніки)

Обладнання: комп¢ютер, відеодвійка, підручник, роздатковий матеріал.

                           

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

ü Розвиток навичок групової роботи: перевірка творчого домашнього завдання.

ü Бесіда.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя. Оголошення теми та мети уроку.

         Доброго дня! На початку уроку я пропоную подивитись ситуації, які ви підготували,  про права та обов’язки покупця та продавця  (групи дивляться сценки та коментують ).

         Отже, у запропонованих ситуаціях продавець зобов’язаний був прийняти неякісний товар та обміняти його на якісний або повернути покупцю гроші.

         Щоденно ми з вами використовуємо поняття «гроші». Воно настільки щільно увійшло в наше життя, що нам здається немов ми про гроші знаємо все.

Давайте з’ясуємо, чи справді ми знаємо про гроші все, якими бувають гроші, коли вони з’явились, чи завжди гроші мали такий вигляд, як зараз, для чого існують гроші, які гроші існують в інших країнах, чи всі гроші справжні та як відрізнити справжні гроші від фальшивих.

         На сьогоднішній урок ви підготували підбірку крилатих висловів про гроші. Давайте познайомимось з ними. (Діти зачитують висловлювання про гроші). 

Гроші душу холодять.

                            Тарас Шевченко

Все, що можна владнати за гроші, коштує дешево.

Еріх Марія Ремарк

Нажити багато грошей — хоробрість; зберегти їх — мудрість; а вміло потратити — мистецтво.

Бертольд Ауербах

Гроші потрібні навіть для того, щоб без них обходи­тися.

Оноре де Бальзак

Грошей потрібно рівно стільки, щоб не почувати се­бе приниженим.

Алла Борисівна Пугачова

Проблема не у тому, щоб мати гроші на чорну ікру, а у тому щоб знаходити у ній смак.

Андре Моруа

Гроші  ще нікого не зробили дурнем, вони тільки виставляють дурнів напоказ.

Кін Хаббард  

Краще людина без грошей, ніж гроші без людини.

Антична мудрість

На зайві гроші можна купити лише зайве.

Генрі Дейвід Торо

Без грошей і при сонці темно.              

Пантелеймон Куліш

Людині, у якої нема грошей, важко залишатися по­рядною.

Бенджамін Франклін

Не можна боротися проти грошей без грошей.

Джон Стейнбек

Людина може довго жити на гроші, яких чекає.

Вільям Фолкнер

Через золото сльози ллються.

Леся Українка

Хто стверджує, що гроші можуть все, цілком ймовір­но, сам спроможний на все заради грошей.

Бенджамін Франклін

Люди, які вважають, що гроші спроможні все зроби­ти, самі спроможні все зробити за гроші.

П'єр Буаст

Якщо людина стверджує, що гроші можуть все, знай­те: їх у неї нема і ніколи не було.

Едгар Хау

Гроші для розумних людей є засобом, для дурнів - метою.

                                                                                              Адріан Декурсель

Гроші не мають значення, поки вони у вас є.

 Джоннi Мiллер

Гроші – найкращий подарунок. Решта коштує занадто дорого.

NN

Гроші - рушійна сила війни.

 Марк Тулій Цицерон

Гроші - це певне шосте почуття, без котрого решта п'ять є неповноцінними.

 Сомерсет Моем

Гроші коштують занадто дорого.

 Ральф Емерсон

Гроші набирають вагу тоді, коли зникають почуття.

 Оноре де Бальзак

Гроші не роблять при яскравому світлі.

 Джордж Бернард Шоу

Гроші ні з кого не зробили дурня. Вони просто виставляють дурнів напоказ.

Кін Хаббард

Гроші повинні обертатися. Чим швидше витрачаєш, тим швидше отримуєш.

 Петро Капіца

Гроші породжують гроші.

 Томас Фуллер

Гроші потрібні навіть для того, щоби без них обходитись.

 Оноре де Бальзак

Жити без грошей можна. А прожити?

 Володимир Шамша

За гроші не можна купити друзів, але можна зав`язати чимало цікавих знайомств.

 NN

Зневага до грошей буває нерідко,- особливо серед тих, у кого їх нема.

 Жорж Куртелін

Моїх грошей мені вистачить до кінця життя, якщо тільки я не захочу що-небудь купити.  

Джекі Мейсон

Не в грошах корінь зла - у засобах їх добування.

 Юрій Рибников

Не слід розмовляти про гроші з людьми, у яких їх набагато більше ніж у тебе, чи набагато менше.

 Кетрін Уайт Хорн

Неможна мати все одразу, тому почни з малого – із грошей.

 Януш Васильковський

Рахувати гроші в чужій кишені недобре, але цікаво.

 Леонід Крайнов-Ритов

Там, де смітять грошима, дуже тяжко дотримуватись чистоти.

 Плавт

Той, хто шукає мільйони, досить рідко їх знаходить, проте той, хто їх не шукає,- не знаходить ніколи!

 Оноре де Бальзак

Якщо у вас немає грошей, ви весь час думаєте про гроші, якщо у вас є гроші, ви думаєте вже тільки про гроші.

Пол Гетті

         Які різноманітні висловлювання, проте від кожного з них, здається, віє холодом і навіть кров′ю. Згадаймо, як народ восхваляв гроші – їм присвячувались вірші, пісні, поеми, романи. Пригадайте з курсу історії, скільки життів принесено у жертву єдиному богу – грошам. Гроші – це опіум, коли вони є – їх хочеться все більше й більше, коли їх немає – задля них грабують, вбивають, руйнують.

         Ось, наприклад, цей літературний герой присвятив їм  усе своє життя. Впізнаєте?

(Уривок з п′єси І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»

Ху! Слава богу, справився з дiлами: совершив купчу, i земельки прибавилось.  I  бумага  зелена,  мов земля, укритая рястом!.. Ох земелько, свята земелько, божа ти дочечко!  Як радiсно тебе загрiбати докупи, в однi руки... Приобрiтав би тебе без лiку. Легко по своїй власнiй землi ходить. Глянеш оком навколо - усе  твоє:  там череда пасеться, там  орють  на  пар,  а  тут  зазеленiла  вже  пшениця  i колосується жито; i все то грошi, грошi,  грошi...  Кусочками,  шматочками купував, а вже i у мене набралося: тепер маю  двiстi  десятин  -  шматочок кругленький!)

         То що ж таке – ГРОШІ? Спробуйте дати визначення цьому поняттю, підсумувавши прослуханий уривок.

         Гроші – це певний запас активів, які забезпечують здійснення різноманітних економічних угод.

         Насправді в економіці існує багато визначень цього поняття. Давайте спробуємо вивести ще одне, використовуючи асоціації з поняттям «гроші». Я прошу називати слова, що пригадуються вам у зв′язку з застосуванням грошей.

(Діти називають – ціна, вартість, товари, послуги, оцінювання, одиниця. ) Отже, гроші – це загальний еквівалент, за допомогою якого вимірюється вартість товарів та послуг.

         Давайте за допомогою фрагменту комп¢ютерної програми ще раз повторимо ці визначення грошей та дізнаємось ще одне визначення цього поняття.  (дивимось уривок з комп¢ютерної програми “Економіка. 10 клас”, тема “Гроші.”. Під час перегляду учні записують визначення у зошиті).    

         Які ж функції виконують гроші? (дивимось уривок з комп¢ютерної програми “Економіка. 10 клас”, тема “Гроші.”. Учні записують функції грошей у заготовки табличок).

         А зараз давайте проаналізуємо запропоновані ситуації та з′ясуємо, яку функцію виконують гроші в кожній із них. Для цього ми скористаємось розповіддю одного учня вашого класу про літній відпочинок.

Картка 1. Влітку я працював продавцем морозива і отримував зарплату в розмірі 200 грн на місяць. (засіб обігу)

Картка 2. З кожної зарплати я відкладав З0 грн з метою придбати наприкінці серпня зошити й рюкзак для книжок. (засіб накопичення)

Картка 3. 31 серпня я купив зошитів на 20 грн. (засіб обігу)

Картка 4. Рюкзак, який мені подобався, коштував 60 грн. (міра вартості)

Картка 5. Проте я побачив хорошу шкільну сумку за 50 грн. (міра вартості)

Картка 6. Після покупок у мене ще залишалось 120 грн., які я поклав у сімейну скриньку на майбутнє. (засіб накопичення)

Як же виглядають сучасні гроші?

- Монети;

- Паперові гроші;

- Замінники грошей;

- Банківські рахунки;

- Електронні гроші;

- Міжнародні гроші.

Монети – це символічні гроші, що виготовляються зі зливків малоцінних металів.

Паперові гроші – це банкноти та казначейські білети.

Замінники грошей – це комерційні цінні папери, призначені для здійснення платежів та укладання майнових угод.

Чек – це наказ власника банківського рахунку банку перерахувати певну суму коштів на користь пред’явника чеку

Вексель – це письмове зобов’язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений термін.

Кредитна картка - розрахунковий засіб, який найчастіше видається банками своїм клієнтам і являє собою пластмасову платівку з позначкою про номер рахунка в банку.

Банківський рахунок – це своєрідний засіб відображення і контролю за станом і рухом коштів власника грошей, який передав їх у банк.

         Електронні гроші - система платежів за допомогою Інтернету та інших електронних засобів.

Міжнародні гроші – це гроші, створені міжнародними організаціями для здійснення розрахунків між країнами.

А чи завжди гроші мали такий вигляд, як зараз? Як раніше виглядала українська гривня? Яку назву вона мала?

Сьогодні прийшов час вам захистити свої проекти дослідження історії грошей. Перша  група працювала над дослідженням історії світових грошей. Послухаймо їх.(група пропонує буклет та розповідь про історію виникнення грошей)

Слово надається групі, що досліджувала історію українських грошей. (група пропонує буклет та розповідь про історію виникнення гривні)

 Історію нашої країни можна вивчати за допомогою різних джерел, зокрема, за допомогою грошей.   Я  хочу надати вам можливість відчути історію нашої країни на дотик – пропоную до вашої уваги монети нашої країни часів незалежності. (Діти розглядають колекцію грошей)

А зараз я  пропоную перевірити, чи знаєте ви гроші нашої країни. Для цього давайте розв′яжемо задачу.

Задача. У деякому місці зібралися 5 Володимирів Великих, 5 Ярославів Мудрих, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа та Іван Франко. Коли їх відняли від Тараса Шевченка. Виявилось, що місцем їх зібрання була будівля Верховної Ради. Чи могла відбутись така зустріч? Визначте історичний період, коли така зустріч могла б відбутись. Чому, на вашу думку, не було на зустрічі Лесі Українки?

(Діти відповідають, що зустріч відбутися могла, тому що у задачі  мова йде про купюри паперових гривень. А час цієї зустрічі – період між 1996 та 2001 роком, тому що на зустрічі не було Лесі Українки, тобто зустріч відбулася до впровадження купюри у 200 гривень, тобто до 2001 року.)

Як ви вважаєте, чи усі гроші, які ви розглядали у колекції, справжні? Насправді, з′ясувати це ми не можемо.

Існує  легенда, що коли пруський король Фрідріх II завоював Силезію, то залишив всіх колишніх чиновників, у тому числі і майстра монетного двору, у Вроцлаві. Дуже скоро король захотів мати монети з своїм портретом. Його наказ тут же виконали, але майстер монетного двору раптом кудись зник. Як тільки всі прочитали напис на нових талерах, зрозуміли причину. Замість слів "Ein Reichtaier" (імператорський талер) майстер вигравіював слова "Ein Reich stahl er" (він вкрав королівство). Всі ці талери король наказав відправити на переплавку.

А ось як вперше зіштовхнувся з фальшивими грошима наш старий знайомий – герой п′єси Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч».

Герасим   Невiдомий.

   Невiдомий_. Здрастуйте вам!

   Герасим. Здрастуй. Ну що?

   Невiдомий (озирається). А нiчого...

   Герасим.  Принiс?

   Невiдомий.  Є.

   Герасим (зiтхнув).  Показуй.

   Невiдомий (оглядається кругом, загляда у вiкно, потiм виймає грошi, все

новi, несе до столу, розклада на столi).  Теперечки пiзнавайте, почтенний,

де тут фальшивi, а де настоящi?

   Герасим (довго розгляда, придивляється на свiт).  От так штука! От  так

штука! Не вгадаю! (Розгляда.)  Не вгадаю!

   Невiдомий (знову зазира у вiкно). I  нiхто не  вгадає.  Я  присягну  на

Бiблiю, що всякий прийме! Ето робота  первий  сорт.  Ми  не  робимо  такой

дрянi, як другi... їх роблять у англичан, i англичанин їх возить,  а  я  у

нього агентом.

   Герасим.  Ну й зробленi, ну й зробленi - прямо насто-ящi, i не  кажи...

Як двi каплi води, всi однаковi... руб - руб, три - три -  однаковiсiнькi!

Покажи ж, будь ласка, котра фальшива?

   Невiдомий.  Оце одна - руб, а це друга - три.

   Герасим.  Оцi-о? Оцi? Та ти  давай  менi  таких  грошей  хоч  лантух  -

прийму. Як же ти їх розбираєш?

   Невiдомий.  Ми?.. Ето секрет. Нащо вам усе  знать?  Товар  нравиться  -

вiзьмiть, не нравиться - не берiть. Ми не йуждаємся в покупателях;  ми  їх

розпустили i розпускаємо, може, мiлiон, i всi  благо дарять…

Сім століть тому в Італії з'явилися водяні знаки на грошових паперах. До сітчастого дна  форм для паперу прикріплювали візерунчасті фігури з тонкого дроту. У Росії водяні знаки стали використовуватися з 1723 р. Спочатку вони зображали герб і слова "гербовий папір". Водяний знак у вигляді вертикальної лінії називається "пантюзо", а у вигляді горизонтальної - "вержер".

Є відповідні ступені захисту і на сучасних українських грошах. Пропоную виявити на банкнотах  українських гривень усі ступені захисту, скориставшись у якості підказки плакатом.

  Характеристика захисних елементів

1.     Водяний знак

2.     Захисна стрічка

3.     Рельєфні елементи

4.     Суміщений малюнок

5.     Райдужний друк

6.     Антисканерна сітка

7.     Кодоване зображення

8.     Мікротекст

9.     Знак для сліпих

10.                       Видимі захисні волокна

11.                       Невидимі захисні волокна

12.                       Флуоросцентний номер

13.                       Магнітний номер

14.                       Прихований номінал

15.                       Флуоресцентний друк

16.                       Високий друк

17.                       Орловський друк

  1.Водяний знак

- на банкнотах номіналом 1, 2, 5, 10 та 20 гривень зразка 1992 року - зображення світлими лініями ТРИЗУБА, яке утворене внутрішньою структурою паперу, повторюється по всій площі банкноти і видиме при розгляді банкноти проти світла; на банкнотах пізнішого випуску - видиме при розгляді банкноти проти світла зображення на білій площині банкноти в різних тонах (світліших та темніших від паперу) портрета, що утворене внутрішньою структурою паперу і яке повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти.

  2.Захисна стрічка

- у банкнотах номінальною вартістю 1(1995 р.), 2 (1995 р.) та 5 (1997 рік) у товщі паперу між водяним знаком та портретом вертикально розміщена полімерна металізована стрічка з кодованим номіналом шириною приблизно 1,3 мм, яку видно при розгляданні банкноти проти світла як темну смужку з прозорим написом "1 ГРИВНЯ", "2 ГРИВНІ" та "5 ГРИВЕНЬ", що повторюються;
- у банкнотах номінальною вартістю 1 (1994 р.), 5 (1994 р.), 10 (1994 р.), 50 та 100 гривень у товщі паперу розміщена вертикальна полімерна стрічка шириною приблизно 1 мм , яку видно проти світла. На ній є напис "УКРАЇНА" темного кольору, що повторюється. Його можна прочитати за допомогою збільшувального скла;
- у банкнотах номінальною вартістю 20 гривень зразка 1995 року між водяним знаком та портретом розміщена вертикальна металізована "віконна" стрічка. З лицьового боку банкноти вона періодично (6 разів) виходить із товщі на поверхню паперу банкноти. Ця частина стрічки помітна, вона має вигляд блискучої пунктирної лінії. При розгляданні банкноти проти світла уся стрічка має вигляд безперервної темної лінії, що перетинає банкноту впоперек.

  3.Рельєфні елементи

- елементи друку в банкнотах номіналом 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, які виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців.

  4.Суміщений малюнок

- малюнок, розташований в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти, усі елементи якого збігаються та доповнюють один одного при розгляді банкноти проти світла (орнамент із лівого боку банкноти).

  5.Райдужний друк

- поступовий перехід одного кольору захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розривів, в інший (захисні сітки та орнаменти з обох боків банкноти).

  6.Антисканерна сітка

- розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні або скануванні банкноти утворюють на копії "муар" (захисні сітки).

  7.Кодоване латентне зображення

- приховане цифрове зображення номіналу на банкнотах 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, видиме при розгляданні банкноти на рівні очей під гострим кутом проти світла при її повороті на 45 градусів (прямокутний орнамент праворуч від портрета) та приховане зображення ТРИЗУБА (цифрове позначення номіналу у верхніх кутах лицьового боку банкнот номіналом 2-20 гривень зразка 1992 року).

  8.Мікротекст

- напис безперервно повторюваного слова "УКРАЇНА" абревіатури "НБУ", які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.

  9.Знак для сліпих

- рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті лицьового боку банкнот 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, який відчувається на дотик кінчиками пальців і визначає номінал банкноти.

  10.Видимі захисні волокна

- хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкноти сині волокна довжиною близько 6 мм (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року), сині та червоні волокна - номінал 1, 2, 5 гривень зразка 1994-1997 рр.

  11.Невидимі захисні волокна

- хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкнот волокна:
- довжиною близько 6 мм (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють зеленим світлом;
-довжиною близько 4 мм (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим і блакитним світлом та синім і зеленим світлом (1 (1995 р.), 2 (1995 р.), 5 (1997 р.) гривень).

  12.Флуоресцентний номер

- надрукований методом високого друку чорною фарбою горизонтально (номінал 1 - 20 гривень зразка 1992 року) та червоною фарбою горизонтально ((1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.) гривень) і вертикально (номінал 50 та 100 гривень), рівно, з однаковим інтервалом між цифрами номер банкноти, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року) та світло-червоним (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень) світлом.

  13.Магнітний номер

- надруковані методом високого друку чорною фарбою горизонтально в один рядок, рівно та з однаковим інтервалом між цифрами серія та номер банкноти, які мають магнітні властивості (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень).

  14.Прихований номінал

- надрукований в центрі лицьового боку банкноти крім 1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.) гривень невидимою фарбою номінал, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим світлом.

  15.Флуоресцентний друк

- елементи дизайну лицьового боку і зворотного боку банкнот та кодований малюнок (50 та 100 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим, зеленим або жовто-зеленим світлом (в залежності від номіналу).

  16.Високий друк

- друк, яким виконано номери банкнот. Він залишає на папері потовшений із країв штриха відбиток фарби і рельєфний заглиблений слід. На зворотному боці папір,як правило, має опуклий рельєфний відбиток.

  17.Орловський друк

- різкий перехід одного кольору у інший без розривів, накладання або зміщення ліній малюнка (портрет, написи, стрічки, орнаменти).

            Кожна держава має власні гроші, які називають валютою. Отже, валюта – національні гроші певної держави, обов′язкові для прийому до сплати за будь-які товари та послуги в межах цієї країни. Які валюти вам відомі? (діти називають американські долари, молдовські леї, болгарські леви, російські рублі тощо).

А тепер завдання для команд – встановити відповідність між назвою країни, її прапором та національною валютою. (Командам пропонуються конверти, у яких набір із 4 країн)

А що ж нам робити, якщо ми збираємось подорожувати до якої-небудь країни, а в гаманці маємо тільки гривні? Вірно, нам слід обміняти гривні на валюту тієї країни, яку ми збираємось відвідати. А де ми можемо здійснити такий обмін? Правильно, у обмінних пунктах банків. А чому ми не можемо скористатись послугами так званих «валютчиків»? Дійсно, тому що здійснення валютних операцій за межами обмінних пунктів на території України заборонено законом.

Тож давайте відвідаємо найближчий пункт обміну валюти. (відеофрагмент з зображенням банку та курсу валют).

Завдання для команд: Ви вирушаєте у подорож до улюбленого європейського міста. В гаманці у вас є 2000 гривень. Яку кількість іноземної  валюти ви отримаєте, скориставшись послугами цього обмінного пункту?

(одна команда їде у Берлін,  Німеччина, друга – у Санкт-Петербург, Росія. Учні обчислюють кількість отриманої валюти.)

Чи завжди ми відвідуємо обмінні пункти тільки для покупки іноземної валюти? А для чого ще? Справді, для обміну іноземної валюти на українську. І дуже часто при цьому ми потрапляємо у не дуже гарну ситуацію, коли у нас або просто не приймають валюту, або хочуть купити її за дуже низькою ціною. У яких випадах таке відбувається? Коли купюри не нові, мають сліди довгострокового використання. До речі, аналогічні ситуації трапляються і з українськими гривнями. Що ж нам робити у такому випадку? Найкорисніші поради нам дасть наша гостя – касир банку. (слово касиру банку щодо правил обміну валюти)

         А зараз невеличкий конкурс. Сучасним людям подобається неординарність. Пропоную до вашої уваги «чорну скриньку». Сконцентрувавши увагу, слід відгадати, що знаходиться в «чорній скриньці».

1. Кажуть, що це те, від чого залежить функції попиту й пропозиції. Покупці хочуть бачити її меншою, а продавці - більшою. Проте, як дві частини ножиць ріжуть папір, так і вони формують те, що лежить у «чорній скриньці». (Цінник)

2. Її  родичі народилися в 1996 р., вона - у 2001 р. Проте, на відміну від своєї сестри-близнючки, на якій є руїни Херсонесу, вона буде жити удвічі-утричі довше. Що в «чорній скриньці»? (Монета номіналом 1 грн).

         Ще кілька  запитань до вас.

    У 227 р. страшний землетрус зруйнував одне з семи чудес світу - Фароський маяк. Але його зображення все-таки дійшло до наших днів. Як це сталося?

(Все дуже просто: зображення маяка наносилося на стародавні монети - їх дотепер знаходять археологи. )

    Це пов'язано з морем. Це укріплювало панцир старогрецького воїна. А в Китаї це служило грошима. Це ... –

(сіль, без якої немає морської води, сіль, якій просочували військову зброю для фортеці, сіль, яку в Стародавньому Китаї можна було виміняти на що побажаєш! )

    У назві цієї країни поміщено те, що складає її абсолютну перевагу. Так її назвали розчаровані золотошукачі. Золото не знайшли, а знайшли...              (А знайшли значні  запаси срібла, що і відобразилося в назві цієї країни - Аргентина (argentum - срібло). )

    Знаєте, який зв'язок між російськими стрільцями і італійським сольдо? (У 312 році в Римі замість срібної монети з'явилася нова, золота - сольдіус . Пізніше її назва дала ім'я італійському сольдіо ( сольдо ). Від сольдо, які платили найманцям,  з'явилося слово солдат . З італійської мови це слово перейшло у французький і німецький. У російську мову це слово ввів Петро 1, назвавши так своїх воїнів. )

А зараз завдання для ерудитів «Доповни вислів».

Харві Маккей: «На ринку не дають медалі за відвагу. Ринок може запропонувати лише одну нагороду - це ...». (Гроші).

Невідомий: «Крик моди може заглушити лише ...». (Ціна).

А тепер наша гостя із задоволенням дасть відповіді на ваші запитання.

Давайте підсумуємо все, що ми вивчили сьогодні на уроці.               

Отже, з якими новими економічними поняттями ми познайомились?

Що таке гроші?

Які функції виконують гроші?

Який вигляд мають сучасні гроші?

Що таке валюта?

Які гроші є національною валютою України?

Де можна обміняти валюти країн одна на одну?

Д/з: п.18 підручника, ст.75

Питання для обговорення № 2 виконати письмово, використовуючи нормативно-правову базу.